Невпевненість стабільності європейської політики зростає з кожним днем, особливо на тлі поточних подій. Із Brexitом, реформуванням Східного партнерства, різким зростанням популізму на континенті та нестабільність в політичному ладі Німеччини, яка стала основним параметром урядування Європою.
Після завершення процесу виходу Великої Британії з ЄС (Brexit), Європейський Союз втратив одного зі своїх найбільших членів та став обділеннем однієї з найсильніших господарських держав світу. Це спричинило значні агресивні настрої серед країн Європейського Союзу, а також ослаблену єдність в цілому.
Східне партнерство, яке бере свій початок у 2009 році, було розроблене з метою зміцнення співпраці між Європейським Союзом та країнами Сходу, зокрема Грузії, Молдови та України. Однак, політичний тиск Росії та відсутність активної підтримки ЄС викликали фіаско на початку 2010-го, а російська агресія в Україні була керована з метою розбити намір до втілення амбітуозного проекту.
На зламі двадцятих років нової надії встановлюється в Німеччині. Якщо з’являється на думці розташування соціал-демократів та зелених, ниве влади буде змінено у півлітрові м’ячів. За цим йде більш тісне співробітництво з країнами Європи, а також реакція на питання в перемогу над ядерною зброєю та зближення з Францією.
В даній ситуації, підтримка спільної європейської політики та діалогу стане ключевою пріоритетом в майбутньому. Щоб протистояти викликам, європейські країни мають покласти додаткові зусилля у створенні гарантій для ефективної співпраці, що означає покладення значної відповідальності на всіх учасників. Важливо знайти компромісні рішення та прийняти взірець відновлення довіри між європейськими державами.
У результаті, невизначеність в європейській політиці може мати негативні наслідки для країн ЄС в цілому. Насамперед, це веде до стратегічного віддалення між країнами, або до загрози політичної та економічної дестабілізації, що приведе до істотного обтяження для співпраці між країнами у майбутньому. Тому, велика вага лежить на європейських лідерах, щоб знаходити решіння щодо майбутнього Європейської геополітики та співпраці між європейськими державами.
