Життя та культура – це дві неот’ємні складові будь-якої нації, які різко відрізняються у країнах розвинутих та розвиваючихся регіонів світу. У світі переважної більшості країн відчутні різниці у способах життя та культурі, які виникають із різниців у соціоекономічному розвитку тих країн.
Розвинуті країни, на відміну від розвиваючихся, мають в основі сімейно-орієнтований спосіб життя, який бере свій початок від традицій та культурної спадщини. Частіше за все, вони працюють за професійною лінією та мають високий рівень забезпечення, що забезпечує зручний стиль життя та доступ до високоякісних продуктів та послуг.
В той час як у розвиваючихся країнах, переважно використовується колективний спосіб життя, в основі якого лежить соціальне забезпечення як спосіб забезпечення базових потреб. Високі рівні бідності часто змушують людей працювати лише для забезпечення щоденних потреб, що робить доступ до продуктів та послуг важким.
Розвинуті країни мають розширені певні види культури, такі як мистецтво та спорт, які допомагають створити людям сприятливе оточення для праці та відпочинку. У розвиваючихся країнах культура є більш традиційною та прикладною. Розвиток мистецтва та культури на імпровізацію зазвичай залежить від економічного стану країни.
Етика та поведінка пов’язані з традиціями та середовищем, в якому люди проживають. Розвинуті країни мають суворі норми поведінки, які відповідають високому рівню культурних та соціальних стандартів, що забезпечує їх зовнішній вигляд та діяльність. У розвиваючихся країнах зазвичай немає суворих норм, що забезпечує більш спонтанний та інформальний підхід до життя та ділових відносин.
Очевидно, що різниці у способі життя та культурі між країнами розвинутих та розвиваючихся регіонів світу є складними та мають свої причини. Текст показує, що соціоекономічний розвиток найважливіший чинник, на основі якого формуються способи життя та культури. Розвинуті країни мають можливість дотримуючись давніх культурних традицій забезпечувати високу якість життя своїх громадян, оскільки системи забезпечення бажаних стандартів забезпечують добробут країни, у той час як розвиваючись країни мають більше традиційну та прикладну культуру, частой передумовою є економічні перешкоди та бідність. Але, як би там не було, всі країни мають свою особливість, яка робить їх унікальними та різними одна від одної, що робить світ цікавим та різноманітним.
